СИСТЕМА УРОКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 3 КЛАСІ З ТЕМИ "ІМЕННИК"

 УРОК1

Тема:  Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок у реченні).      Іменники, що означають назви істот і неістот.

Мета: сформувати уявлення про іменник як частину мови; виробити вміння розпізнавати іменники серед Інших частин мови та правильно вживати їх у власному мовленні; забезпечити розуміння учнями основних відмінностей між іменниками — назвами істот і неістот; досягти каліграфічне правильного написання з'єднань букв учнями через здійснення індивідуального підходу; на основі розмовної теми «Квіти» поглибити знання дітей про їх властивості та значення в українському віночку; розвивати увагу, зв'язне мовлення, вміння аналізувати та систематизувати інформацію; виховувати пошану до українських традицій, любов до природи, естетичний смак, любов і повагу до менших.

Обладнання: таблиця «Іменник»; недоплетений віночок; квіти для віночка; конверти Із завданнями; таблиці зі словами; запис тексту на кодоскопі; аудіо запис музики П.І.Чайковського «Вальс квітів»; зображення квітів; виставка словників та літератури про квіти; диференційовані емблеми у дітей; індивідуальні листівки (три варіанти) для опису квітки маку.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь учителя.

— Сьогодні ми поринемо в чарівний світ квітів. Адже квіти — це не тільки окраса нашого життя, а й наші обереги. Деякі з них мають цілющі властивості, відомі ще із сивої давнини. Про квіти ми й поговоримо на уроці. Але оскільки у нас урок української мови, тепер ми починаємо вивчати частини мови.

Всіх їх треба добре знати,

Щоб здобути знань основи.

Перша з них — іменник, друзі.

Цю частину люблять дуже.

Бо усе вона назве, Дасть імення золоте.

— То над якою частиною мови ми починаємо працювати сьогодні?
Іменник — це велетенська, могутня, незрівнянна за можливістю поповнення

новими словами частина мови. Бо людина завжди опредмечує те, що пізнає. Половина слів в усіх словниках української мови — іменники (зверніть увагу на виставку словників).

III. Повідомлення теми і мети уроку.

— Ми починаємо вивчення іменника. Сьогодні ми повторимо все, що знаємо про слова — назви предметів з першого та другого класів. І водночас на цьому уроці ми плестимемо український віночок.

Повідомлення вчителя.

— Український віночок — не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є магічна сила, що болі знімає, волосся береже. Дівчаткам, яким минуло б років, плели зазвичай віночок із 7 квіток. І ми теж вплітатимемо по одній квіточці та водночас виконуватимемо завдання з мови. А завдання буде пропонувати кожна квіточка з віночка по черзі.

IV. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

Каліграфічна хвилинка.

Це завдання пропонує нам цвіт яблуні.

Р т н й ш м би ал ош ме ик

цвіт яблуні барвінок любисток калина волошка мак безсмертник

—     Який спільний елемент у написаних буквах?

—     Охарактеризуйте з'єднання.

—     Прочитайте слова.

—     Що їх об'єднує?

—     Чому все це — назви предметів?

—      Чим вони відрізняються?

Учні записують у зошити букви, з'єднання та слова.

—     Складіть речення Із цими словами.

—     Знайдіть словосполучення і встановіть зв'язок між словами за допомогою питань. (Цвіт (чого?) яблуні)

—   Утворіть словосполучення з питанням «який?». (Цвіт (який?) яблуневий.)

—   Що це за слова — «яблуні» та «яблуневий»?

—  Чим вони відрізняються?

А зараз вплетімо квітку яблуні у віночок.

У віночку яблуневий цвіт — це символ материнської любові.

Зорово-слуховий диктант.

Пропонує барвінок.

Велика і прегарна земля України. Неозорі степи, зелені Карпати, задумливі береги Дніпра. Кожне деревце, квітка, травинка — невід'ємна складова її багатства і краси.

—    Прочитайте текст. Знайдіть і поясніть у ньому орфограми.

—   Запис тексту під диктовку вчителя. Взаємоперевірка.

—   Підкресліть іменники, написані з великої літери. Що вони означають?

—    Які ще Іменники пишуться з великої літери?

—    А зараз вплетімо й барвінок у віночок.

Барвінок вважають символом життя, його використовують цілий рік. Ним прикрашають святковий хліб, хату, з нього плетуть весільні букетики та віночки. Він має також лікувальні властивості (відвар барвінку п'ють від застуди).

Бесіда за питаннями.

— Як можна назвати одним словом дерева, квіти й трави? (Рослини.)

—  Це жива чи нежива природа?

—   Кого ще ми відносимо до живої природи?

—   Які питання ми поставимо до назв тварин І людей? Наведіть приклади.

—   Які питання поставимо до назв рослин та предметів?

—  Отже, іменники, до яких ставимо питання «хто це?», є назвами Істот, а іменники, які відповідають на питання «що це?», — назвами неістот.

—   А тепер прочитайте правило на с. 11 у підручнику.
     Робота в парах.

—   Розкажіть один одному це правило.

—   А тепер вплетімо у вінок любисток. Любисток люблять не тільки за його пахощі, а й за лікувальні властивості. Ним миють волосся, освіжають хатнє приміщення, у любистку купають маленьких дітей. У віночку ця рослина є символом відданості, уміння бути корисним.

Текст на увагу.

—    Четверте завдання пропонує гроно калини. Гроно калини ми розмістимо в центрі віночка. Воно є символом України, краси та дівочої вроди.

—   Прослухайте текст і запишіть назви квітів, які запам'ятаєте.

Квіти — вічні супутники нашого життя. Палахкотять біля вікон українських осель мальви й жоржини, чорнобривці й маки, буяють троянди, дзвіночки, айстри. Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість.

—  Які слова ви записали?

— Що їх об'єднує?

—  Змініть слова так, щоб кожне з них означало назву одного предмета.
Діти виконують завдання.

— Отже, іменники змінюються за числами: можуть виступати у формі
однини і множини.

— Чи всі іменники вдалося змінити? В українській мові є такі Іменники які вживаються тільки в однині або тільки у множині. (Розгляньте таблицю і прочитайте ці слово.) Тепер вплетімо калинове гроно у наш віночок.
    Фізкультхвилинка.

— Відпочиньте трохи під музику П.І.Чайковського «Вальс квітів». Уявіть квіти ранньої весни, польові чи лугові, яскраву лісову галявину чи різнобарв'я осінніх квітів на клумбі.

Завдання від волошки (двоє учнів працюють біля дошки).

Замініть іменники, записані на дошці, словами «він», «вона», «воно». Мальва, мак, троянда, тепло, сонце, любисток.

— Отже, всі іменники ми можемо поділити на три групи — за родами,
іменники бувають чоловічого, жіночого та середнього родів. На наступних уроках ми ознайомимося з категорією роду більш детально. А тепер давайте вплетемо волошку у віночок, як символ краси і величі неба.

Завдання від маку.

— Прочитайте речення, розкриваючи дужки і змінюючи форми слова «мак».
У полі росте (мак). Від (мак) йде ніжний І сильний аромат. Ми милуємося

(мак).

— Що ми робили з Іменником «мак»? (Змінювали його закінчення.)

—  Для чого?

—  Які ще засоби служать для зв'язку слів у реченні?

—  Поставте питання до цього іменника від слів, з якими він пов'язаний. (Росте (що?) мак. Йде (від чого?) від маку. Милується (чим?) маком.)

—   То як ми змінили Іменник?

—   Знайдіть головні члени речення.

—    Яким членом речення виступає іменник «мак» у кожному із цих речень?

— А тепер вплетімо цю квітку у віночок. Мак у віночку — то символ боротьби українського народу за волю. Кожна українська родина втрачала когось рідного в цій борні, і зацвіла пролита кров маковою квіткою у нашому вінку.

Творче завдання (диференційоване) від безсмертника — квітки, яка дарує здоров'я людському роду.

—  З яких частин складається текст-опис?

—  На яке питання відповідає?

—   На що ми повинні звернути увагу в основній частині?

І варіант — описати мак за зачином: «Мак — польова рослина...»

ІІ варіант — описати мак за зачином і питаннями:

1.  Яке стебло у маку?

2.  Які листки?

3. Яка квітка?

V. Підсумок уроку.

— Яку частину мови ми почали вивчати сьогодні?

—   Що вона означає?

—   На які питання відповідає?

—   Які існують групи іменників?

—   Яким членом речення вони можуть виступати?

Ми повторили вивчене про іменник і сплели віночок, який буде тепер нашим класним оберегом. У ньому як кожна квітка, так і кожна стрічка є символом, має певне значення,

У центрі — світло-коричнева — символ землі-годувальниці, обабіч неї жовті — символ сонця, за ними — зелені — символ краси і молодості, потім блакитні — символ неба і води, оранжеві — символ хліба, золотого колосся, фіолетові — мудрість людини, рожеві — достаток.

А зараз зачитаємо наказ-прохання нашого віночка:

Люби природу не як символ

Душі своєї.

Люби природу не для себе.

Люби для неї.

Квіти — це історія народу.

Квіти — це наша природа.

Квіти — це ми.

УРОК 2

Тема: Власні й загальні іменники. Велика літера у власних іменниках

Мета: сформувати в дітей поняття «власні Іменники», «загальні іменники», навчити визначати і розрізняти їх; спонукати учнів вживати у мовленні нові мовознавчі терміни; закріплювати навички написання власних Іменників; збагачувати словниковий запас учнів І вдосконалювати навички грамотного письма; розвивати аналітико-синтетичні вміння учнів; забезпечувати диференційований підхід до навчання, принцип наступності з довкіллям; ви­ховувати патріотичні почуття, інтерес до вивчення української мови засобами поезії.

Обладнання: таблиця «Власні та загальні іменники»; індивідуальні картки для диференційованих завдань; картки із завданнями для роботи в групах; тлумачний словник; портрет Т.Г.Шевченка; зображення Тарасової гори у Каневі. Тип уроку; комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань. Конкурс на найцікавішу казку (вправа 26).

— Увага! Оголошується конкурс на найцікавішу казку. Хто бажає взяти
участь у конкурсі?

Учитель роздає учасникам конкурсу картки з порядковими номерами.

Учні зачитують свої казки, а слухачі висловлюють ставлення до почутого.

Робота в парах.

Один учень перелічує назви істот, які він використав у казці, а другий — назви неістот.

Хвилинка поезії.

Сонце заходить, гори чорніють.

Пташечка тихне, поле німіє.

Радіють люди, що одпочинуть.

А я дивлюся...

І серцем лину

В теплий садочок на Україну.

(Т. Шевченко)

Чи сподобався вам вірш? Чим?

Знайдіть у ньому слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.
    Вибірковий диктант.

— Випишіть іменники у дві колонки.        Істоти       Неістоти

Перевірка диктанту.

—    Яке слово ви написали з великої літери? Чому?

—     Доведіть правильність свого вибору.

—     Пригадайте все, що ви знаєте про іменник?

III. Мотивація навчальної діяльності. Слухання «Казки про велику
літеру».

Жила собі маленька буква, її часто пропускали, недописували, а інколи просто не помічали. Це дуже засмучувало маленьку букву.

Одного разу вирішила вона все змінити. Подумала: «А що, коли я перейду з середини речення на початок?» Подумала — і перейшла. 1 сталось диво-дивнеє. Стали всі поважати колись малу букву, стали писати її вже великою.

Та й цього їй здалося мало. Дуже їй захотілося стояти на початку назв міст, річок і морів, гір та долин — і там її шанували ще більше.

Але і цього їй було мало. Задумала вона починати собою імена, по батькові та прізвища. І від цього стала ще поважнішою, ще більшою.

З тих пір усі ті слова, які починав вона, пишуться з великої літери.     

Обговорення казки.

—    То які слова починає велика буква?

Визначення дітьми теми й мети уроку. Узагальнення вчителя.

—      Сьогодні ми дізнаємось, які Іменники відносяться до власних назв, а які до загальних, і навчимося писати їх правильно.

IV. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу.
Колективна робота з таблицею «Власні та загальні іменники».
Висновки учнів і вчителя. Робота над текстом вправи 27.

1.  Читання тексту мовчки.

2.  Виразне читання вголос. Правильне інтонування речень.

3.  Бесіда після прочитаного.

—     Який текст ви прочитали?

—     Яка його тема? мета?

—     Підберіть заголовок відповідно до теми тексту.

—     Зіставте зміст тексту з ілюстрацією. Що між ними спільного?

—   Які слова всередині речення написані з великої букви?

—   До якої частини мови вони належать? Коментоване (вибіркове)
списування.

—    Спишіть слова, які всередині речення написані з великої літери. Це —
власні Іменники.

Вивчення правила про власні іменники. Робота з підручником.

—   Як називаються іменники, що є назвою багатьох предметів? Прочитайте правило.

—   Як пишуться ці іменники?

Фізкультхвилинка.

Ми з вами гарно потрудились І, мабуть, трішки натомились. Руки в боки! Нахилилися вперед, Відхилилися назад. І вправо, і вліво — Щоб нічого не боліло. Раз, два, три, чотири — Набираємося сили! Нахились, повернись, До товариша всміхнись!

V. Осмислення нових знань.

Робота в групах.

Диференційовані завдання.

І група (жовта сигнальна картка)

— До власних назв доберіть загальну з довідки
    ІІ група (зелена сигнальна картка)

До загальних назв допишіть власні:

поет —...        місто —...  держава —...

село —...        річка —...  дівчинка —...

ІІІ група (синя сигнальна картка)

— Випишіть у два стовпчики власні й загальні іменники з поданих речень.

• Ой збирала Маргаритка маргаритки на горі, розгубила Маргаритка
маргаритки у дворі.

• Миколка, Гриць, Василько та Петрусь збирали грицики, васильки,
миколайчики й Петрові батоги.

IV група (червона сигнальна картка)

—  Випишіть словосполучення: загальний іменник -ь власний.

• Найбільше в нас місто Київ. Названо його на честь засновника міста —
князя Кия.

• Велике старовинне місто Львів. І гарне. Його заснував князь Данило
Галицький.! назвав ім'ям свого сина Лева.

•  Місто Харків стоїть на річці Харків.
    Робота в перехресних групах.

По одному представнику від кожної групи переходять в інші групи та ознайомлюють зі своїми завданнями всіх учасників.

Каліграфічна хвилинка.

Тт те єа от тр театр

—  Прочитайте словникове слово в рамочці.

—   Яку орфограму потрібно пояснити? (Ненагалоше-ний [е].)

Робота з тлумачний словником (індивідуально).

Театр:

1) вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії,, здійснюваній акторами перед глядачами;

2) приміщення, будинок, в якому відбуваються вистави;

3) місце, де відбуваються якісь важливі події.

Складання словосполучень та речень із цим словом.

— Який театр у нашому місті ви відвідували ще в дошкільному віці?
(Ляльковий.)

Запис речення в зошити (один учень записує біля дошки).

На зимових канікулах ми відвідали Чернівецький театр Імені Ольги Кобилянської.

— Які слова ви написали з великої літери? Чому?

Пізнавальна хвилинка.

Завдання на вибір (вправа 29)

—  Прочитайте текст,

—  Які власні іменники в ньому вжиті?

—  Доведіть правильність свого твердження.

—  Доберіть загальну назву до власних іменників.

—  Назвіть орфограму в цій назві. (Сузір'я.)

—   Доберіть іменники з такою самою орфограмою.

—  Поставте до них запитання.

—   Запишіть назви сузір'їв, під якими ви народилися (кожен своє),

VI. Підсумок уроку.

—  Яка орфограма є спільною для всіх власних іменників? (Велика літера на початку слова.)

—  Наведіть приклад іменника — власної назви і доберіть до нього загальний іменник.

Домашнє завдання (диференційоване):

І та II групи — вправа ЗО (1,2), с. 16;

II та IV групи — виписати з додаткових джерел 4 прислів'я або приказки, в яких вживаються власні іменники.

 УРОК З

Тема: Закріплення навичок правопису власних і загальних іменників

Мета: Удосконалювати вміння визначати і розрізняти власні й загальні іменники; забезпечити оволодіння учнями навичками правопису загальних І власних назв; дотримуватись принципів науковості, наступності, диференціації; розвивати пізнавальні Інтереси учнів, вміння висловлювати думки в логічній послідовності; розширити знання дітей про видатних українців; виховувати повагу до людей, що прославили Україну, гордість за свою державу, інтерес до вивчення української мови засобами гри

Обладнання: політична карта світу; портрети видатних людей; аудіо запис для фізкультхвилинки; таблиці з назвами країн та їх столиць; тлумачний словник; карт­ки Із завданнями для групової роботи; виставка дитячих журналів.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Повідомлення теми і мети уроку. Актуалізація опорних знань
учнів.

Брейн-ринг «Слабка ланка».

До дошки виходять 4 учні, яким учитель по черзі ставить за питання.

—    Скільки частин мови є в українській мові?

—   Яку частину мови ми зараз вивчаємо?

—   Дайте визначення іменника. Наведіть приклади.

—    На яке питання відповідають назви Істот?

—    А назви неістот?

—   Які Іменники відносяться до власних?

—   Які до загальних?

—   Як пишуться власні Іменники?

Гра «цікавий ланцюжок»

Продовжіть ланцюжок іменників — власних назв так, щоб кожен кінцевий
звук попереднього слова був першим звуком наступного слова

(Київ - Василь-львів-Варшава-Амазонка-Антон)

1. Завдання: до поданих загальних назв дібрати Іменники — власні

назви.

Місто..., річка.., письменник..., країна..., журнал....

2. Робота з виставкою дитячих журналів.

— З якими дитячими журналами ви ознайомились у дитячому садку?
Закріплення вивченого про власні і загальні іменники
    Тренувальна вправа

Колективна робота над вправою 31 підручника.

—  Прочитайте текст.

—  Про кого йдеться в тексті?

—   В якому значенні вжито заголовок? Як ви його розумієте?

— Що означає слово «дебютант»? Прочитайте його тлумачення в словнику.

Індивідуальна робота з тлумачним словником.

— Випишіть із тексту назви міст.

—  Столицями яких країн є ці міста? Робота з політичною картою світу.

Гельсінкі — Фінляндія;

Братислава — Словакія;

Рим — Італія;

Лондон — Велика Британія;

Париж — Франція;

Москва — Росія;

Київ — Україна.

Диференційовані завдання на вибір.

І варіант

—                        Запишіть самостійно (на вибір):

• 4 імені на літеру «А»;

• 4 назви міст в Україні;

• 2 назви річок в Україні.

— Складіть і запишіть речення з одним із слів або виконайте вправу 34 (1- ше, 2-ге речення) самостійно.

ІІ варіант

Попрацюйте в групі (один учень — біля дошки).

—  Запишіть речення. Підкресліть власні іменники. Письменниця Олена
Пчілка народилася в місті Гадячіна Полтавщині в сім'ї Петра Драгоманова.

Перевірка виконання учнями завдання і варіанта. Проблемна ситуація.

—  Хто така Олена Пчілка?

—  Назвіть відомих вам людей серед зображених на портретах.
Використовуйте власні та загальні Іменники. (На дошці виставлено портрети видатних людей: Лесі Українки, М.Лисенка, Н.ЗабІли, Н.Матвієнко та Ін.)

Фізкультхвилинка (під музику Лисенка)

Спільнє завдання (за вправою 33)

1. Словникова робота

2. Читання тексту вправи вголос сильнішими учнями.

Пояснення написання слів з великої літери.

Самостійна робота. Виписати з тексту вправи імена та прізвища.

Перевірка виконання самостійної роботи.

Гра «АУКЦІОН» (у групах).

Учитель називає яку-небудь букву алфавіту та пропонує дібрати якнайбільше власних назв на цю букву, що означають:

• чоловічі імена (І група);

• жіночі імена (ІІ! група);

• прізвища видатних людей (ІІІ група);

•  назви країн (IVгрупа).

1.  Місто, Харків, Тернопіль, Ніжин.

2.  Попелюшка, дівчина, Снігуронька, Дюймовочка.

3.  Котигорошко, Буратіно, хлопчик, Чіпполіно.

Домашнє завдання (диференційоване):

І варіант — вправа 35, с. 18;

ІІ варіант — вправа 34 (3-тє, 4-те речення).

 УРОК 4

Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови; сформувати поняття предметності на прикладі Іменників, що означають опредмечені якості; закріпити навички творення іменників від прикметників і розрізнення цих частин мови; розвивати аналітико-синтетичні вміння учнів; виховувати любов до природи, до рідних місць, свого краю.

Обладнання: зображення струмка, на березі якого стоїть хлопчик в українському національному костюмі з торбинкою через плече, над струмком — сонечко, всередині якого виписано назви почуттів, а промінчики закриті білим папером; картки із завданнями; карта України; тлумачний словник; таблиця з деформованим текстом; таблиця «Почуття».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Зчитування складених учнями розповідей про куточки природи в рідному місті, селищі) .

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь учителя (відкривається малюнок)

—  Ось цього хлопчика я зустріла нещодавно в парку І запитую його:

—  Хто ти? Що? Твоє ім'я?

—  Іменна моя сім'я. Знають всіх поіменно, Звуть мою сім'ю... (іменник).

—  Так, це хлопчик-іменник.

Фронтальне опитування.

—  Дайте повне визначення Іменника.

—   Наведіть приклади.

—   То на які питання відповідають Іменники — назви істот та іменники
назви неістот? Наведіть приклади.

—   А що є характерним для власних Іменників? Наш хлопчик-іменник хоче дізнатися:

—   Як звуть вашу вчительку?

—   З ким ви сидите за однією партою?

—    З ким товаришуєте?

(Діти дають повні відповіді на питання і пояснюють правопис власних та загальних Іменників.)

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

—  Послухайте легенду про криницю.

(Учень, який готувався заздалегідь, розповідає легенду.)

—    А що є характерним для власних іменників? Наш хлопчик-іменник хоче дізнатися:

—   Як звуть вашу вчительку?

—   З ким ви сидите за однією партою?

—   З ким товаришуєте?

(Діти дають повні відповіді на питання і пояснюють правопис власних та загальних іменників.)

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

—   Послухайте легенду про криницю.

(Учень, який готувався заздалегідь, розповідає легенду.)

—  Побудуйте асоціативний кущ з іменників. (Криниця: вода, джерело, спрага, прохолода, калина, журавель...)

—  Як пишуться ці іменники? Чому?

Каліграфічна хвилинка.
     Ввв во од да вода

Жива вода дає життя всьому живому в світі.

—   Назвіть іменники, вжиті в реченні, поставте до них питання.

—    Доберіть споріднені слова до слів вода, життя.

—   Знайдіть форму одного й того самого слова.

—   Зробіть звуко - буквений аналіз слова життя.

IV. Вивчення нового матеріалу. Завдання від хлопчика-іменника.

Хлопчик-іменник почув розмову про воду і стрепенувся, адже він живе на березі струмка, І вирішив запропонувати вам низку цікавих завдань. А яких — ми зараз дізнаємось. (Учитель виймає з торбинки листівку із завданням.)

І варіант

Черемош, Прут, Серет — це...

Хотин, Чернівці, Новоселиця — це...

Україна, Росія, Білорусь — це...

ІІ варіант

Найбільша річка „. країни — ...ніпро. Біля ...ернівців протікає річка ..рут,

Перевірка виконаного завдання, пояснення написання власних і загальних іменників.

Творче завдання — добір прикметників.

Хлопчик-іменник переконався, що ми гарно впорались із завданням, і вирішив попросити, аби ми допомогли йому умовити сонечко послати свої промінці, зігріти струмок, землю і нас із вами.

—   Якими б ознаками ми наділили сонечко? (Яскраве, ласкаве, добре, ніжне, тепле.)

—   А скільки ознак пропонує «Словникова скарбничка»? Зачитайте.

—   Чи змогли б ви утворити від них іменники? Спробуйте. Кому важко?

—   А тепер спробуємо до цих слів-ознак дібрати спільнокореневі іменники за зразком:

Ласкава — ласка.

Так, по черзі відкриваючи кожен промінчик сонця, діти утворюють іменники, ставлять до них питання.

—   Що ж випромінює наше сонечко?

—   А які почуття викликають промінці сонечка? (Радість, задоволення,
ніжність, захоплення, вдячність.)

Творча робота в парах.

—    Виявляється, це ще не всі завдання, які приніс нам хлопчик-іменник. Він хоче дізнатися, чи вміємо ми працювати творчо, зосереджено та ще й дружно. Він пропонує нам виконати у парах роботу з деформованими реченнями, що містять словникові слова апетит, грім, гриміти, (Речення написані на плакаті.)

1.  Снідав, сидів, я, струмком, і; над.

2.  Апетит, у, гарний, був, мене.

3.  Спалахнула, вдарив, враз, блискавка, грім, І.

4.  Перестало, дощ, коли, пішов, то, гриміти.

5.  Сонечко, виглянуло, яскраве.

—   Чи є ці речення текстом? Чому?

—  Прочитайте утворений текст.

—   Знайдіть у тлумачному словнику пояснення іменника апетит,
прочитайте.

Індивідуальна робота зі словником.

—   Запам'ятайте написання слів апетит, грім, гриміти.

—   Чи всі ці слова є іменниками?

—  Назвіть усі Іменники в тексті, поставте до них питання.

—   До яких іменників підходять ці звукові моделі? Г- = о-Н-о--]

Фізкультхвилинка.

 Робота з підручником.

—  Наш гість дуже задоволений, сонечко світить, водичка дзюрчить після дощу, І він пропонує нам наступне завдання (учитель виймає з торбинки картку із завданням).

Колективне виконання вправи 37.

—  Що називають загальні іменники?

Висновок: в українській мові є загальні іменники, які називають конкретні предмети (зошит, пенал, ручка, учень тощо), а також іменники, які теж є загальними, але називають те, що не можна сприйняти органами чуття. (Учитель використовує таблицю «Почуття».)

Завдання за варіантами.

І варіант — вправа 38.

ІІ варіант — вправа 39 (перший і другий стовпчики — завдання на вибір).

—   Відшукайте серед утворених Іменників ті, що означають почуття, від яких стає радісно, легко і спокійно на душі.

Дослідницьке завдання.

—  Я бачу, що і хлопчикові-іменнику від цих слів стало весело та радісно. Отже, ми маємо підтримати його гарний настрій І виконати ще одне, досить цікаве завдання.

Учитель вивішує на дошці географічну карту України, показує державні кордони, пояснює, що зображено на корті.

— Зараз ми на хвилинку станемо дослідниками, такими собі юними
географами.

—  Знайдемо в тлумачному словнику значення слова географія. (Один учень читає.)

—  Така сама карта є у ваших підручниках. Попрацюємо разом над вправою

Самостійна робота (два учні працюють біля дошки).

— Письмово виконайте четверте завдання до вправи, підкресліть
орфограми.

V. Підсумок уроку.

— Ось ми і виконали майже всі завдання нашого гостя. Думаю, що він
задоволений.

Насамкінець хлопчик-іменник пропонує нам відгадати кілька загадок.

• Сиві воли усе поле затяти. (Туман.)

• Що за хлопець походжає, без віника замітає? (Вітер.)

• Зроду-віку рук не має, а узори вишиває. (Мороз.)

—   Якою частиною мови є слова-відгадки?

—   А зараз попрощаємося з нашим гостем до наступних уроків.

—   Поставте запитання з вивченого на уроці (фронтально за бажанням   класу).

Домашнє завдання (диференційоване):

І варіант — вправа 41 (перше завдання);

ІІ варіант — вправа 41 (перше і друге завдання).

УРОК 5

Тема: Поняття предметності на прикладі іменників, що означають дії. Практичні вправи на утворення іменників від дієслів

Мета: Розширити знання учнів про Іменник як частину мови; сформувати поняття предметності на прикладі іменників, що означають опредмечені дії; розвивати вміння користуватися ними у власному мовленні; закріплювати навички творення Іменників від дієслів за зразком, розрізнення частин мови; розвивати аналітико-синтетичні вміння та зв'язне мовлення дітей; забезпечувати вза­ємозв'язок освітніх ланок (до Шкіля — початкова школа); виховувати почуття відповідальності за свої дії та вчинки, любов до природи, рідного краю.

Обладнання: сюжетні малюнки: дитина читає, хор співає, чоловік копає, художник малює, вчитель пише; аудіозапис п'єси із циклу П.Чайковського «Пори року», «Січень», пісень про зиму; плакати зі словами, з віршем, з народними прикметами; схеми речень.

Тип уроку; комбінований.

ХІД УРОКУ

Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання.

Учні, які виконували І варіант домашнього завдання, зачитують дібрані іменники-антоніми, визначають у них корені та закінчення.

Ті, хто виконував II варіант завдання, зачитують складені речення з парами Іменників-антонімів.

ІІІ.Фронтальне опитування.

— Яку частину мови ми вивчаємо?

—  Дайте визначення іменника з наведенням прикладів.

—  Дівчатка називають приклади іменників-істот, а хлопчики — іменників-неістот.

—  Утворіть іменники від слів, що називають ознаку предмета —
прикметників. (Учитель показує таблички зі словами, а діти утворюють іменники, пояснюють їх написання, вводять у речення.)

чернівецький український

київський              полтавська

запорізька            російське

Творче завдання

Допишіть вірш. ("Вірш записаний на плакаті, друга половина його закрита.) З неба падають сніжинки На дерева, на (будинки), Ма майдани, на садки, На ялинки, на (дубки).

Яка пора року описана у вірші?

Ви вже помітили, що в класі сьогодні багато сніжинок, які створюють
зимову атмосферу.

Заплющіть очі й уявіть себе на засніженій галявині серед укритих інеєм
дерев (звучить музика П.І.Чайковського Із циклу «Пори року»).

Назвіть у віршикові іменники, поставте до них питання.

Каліграфічна хвилинка.

Зз зз зи ма зм им зима

—  Складіть і запишіть віршоване речення із розсипаних слів:
нема, ой, весела, зима, веселішої, в нас.

—  Яке речення ви склали?

—  Чи є іменники в цьому реченні?

—   Назвіть Іменники із залежними від них прикметниками і поставте питання від іменника до прикметника.

—  У якому слові букв менше, ніж звуків? Чому?

Завдання за вибором.

І варіант — пригадайте і запишіть дві зимові прикмети, підкресліть у запису іменники, усно поставте до них питання.

ІІ варіант — складіть прикмети з уривків, записаних на дошці:
Багато інею на деревах — на сильний мороз.
Кільце навколо місяця — на добрий урожай.

III. Актуалізація опорних знань учнів. Робота Із сюжетними

малюнками.

Учні добирають дієслова, які характеризують дії, зображені на малюнках, а потім від цих дієслів утворюють спільнокореневі іменники.

Наприклад: (хто?) дівчинка; (що робить?) читає; (що?) читання.

IV. Робота над новим матеріалом. Творча робота.

—  Утворіть від Іменників-неістот дієслова, а потім іменники-Істоти:

коляда — колядувати — колядник; щедрівка — щедрувати — щедрувальник; засівання — засівати — засівальник.

—  Що ви знаєте про ці слова? Коли ми їх вживали?

—   Розмістіть святкові дійства в хронологічному порядку, скажіть, чим вони цікаві, що ви про них знаєте.

—  Як можна назвати всі ці ряди слів? Чому?

Диференційоване завдання (вправа 42).

І варіант (синя сигнальна картка) — учні утворюють

і записують слова першої колонки.

ІІ варіант (жовта сигнальна картка) — утворюють слова другої колонки.

ІІІ варіант (червона сигнальна картка) — з трьома парами слів складають! записують речення, підкреслюють у них головні члени.

Зорово-слуховий диктант (вправа 45).

Учні ознайомлюються з новими народними прикметами, колективно опрацьовують орфограми, а потім записують ці прикмети під диктовку вчителя. Після написання звіряються із підручником.

Учні першого ряду підкреслюють у зошитах іменники.

Учні другого ряду — прикметники.

Учні третього ряду — дієслова.

Один представник від кожного раду дає визначення тієї частини мови, слова якої підкреслювали учні його ряду.

Фізкультхвилинка.

—   Які зимові розваги вам найбільше подобаються?

—   Послухайте пісеньки про зиму та розваги дітей (аудіозапис) і скажіть, які почуття вони у вас викликають.

—      Заплющіть очі та покружляйте у веселому танці на ковзанах під музику.

— А тепер скажіть про це, використовуючи лише дієслова (гралися,
розважалися, кидали, сміялися тощо).

V. Закріплення вивченого матеріалу. Робота над вправою 44 підручника.

— Назвіть дії, які виконують діти.

—   Замініть дієслова іменниками.

—  Складіть речення до кожного малюнка.

—  Давайте спробуємо поєднати речення так, щоб вийшов невеликий
зв'язний текст на тему «Зимові розваги дітей».

Принагідна вчитель нагадує дітям про правила безпечної поведінки під час зимових розваг.

Діти записують складений текст, потім визначають вивчені частини мови в тексті.

Побудова діалогу на тему «Вихідний день». Самостійна робота (вправа 46).

— Знайдіть у тексті речення, які відповідають таким схемам:

1) … ______ … _______...;              

                 _______

2) ______ ….. ________.

   ______            

Діти з високим рівнем підготовки встановлюють зв'язок слів у другому реченні.

Решта учнів знаходять у тексті іменники — загальні назви.

Колективна робота над таблицею «Правильно вимовляй і пиши».

VI. Підсумок уроку.

І варіант — учні утворюють іменники від поданих дієслів (за таблицею).

Що робить?      Хто?

навчає             учитель

будує

шиє

співає

ІІ варіант — учні утворюють іменники від поданих прикметників.

Який?                    Що?

холодний                холод

сухий

сонячний

тихий

Домашнє завдання (диференційоване).

Вправа 47.

І варіант — учні готують розповідь за поданим початком про подорож хлоп'ят.

ІІ варіант — учні записують власні й загальні іменники, які можна дібрати до малюнка.

УРОК 6

Тема: Рід Іменників: чоловічий, жіночий, середній

Мета: допомогти школярам оволодіти граматичними категоріями «рід іменників», «чоловічий рід», «жіночий рід», «середній рід»;учити дітей розрізняти рід іменників; розширити й активізувати словниковий запас учнів, закріпити вміння розпізнавати мовні явища за їх ознаками; вчити зв'язно висловлювати думку (усно й письмово), писати відповідно до правил українського правопису; розвивати мовні здібності школярів: уміння класифікувати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, систематизувати; виховувати любов і повагу до матері, до рідної мови.

Обладнання: маршрутна карта, сигнальні картки, таблиця «Рід іменника», планшетки, картки із завданнями, таблиця «Чарівний віночок для мами», орфографічні словники.

Тип уроку: нестандартний. Форма проведення: урок-подорож.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Дзвоник дзвонить, не стихає, Школярів усіх скликає:

— Гей, до класу поспішайте. На місця свої сідайте!

II. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

У мовну країну.

Прекрасну й чарівну.

До міста чудес, що Іменником звуть.

Тож, друзі, швиденько

Збираймося в путь.

Щоб в мовну скарбницю

Ще раз зазирнуть.

III. Актуалізація опорних знань. Повторення вивченого з

теми «Іменник». Бесіда.

— Отже, ми вже у цій чудовій країні. Щоб не заблукати в пошуках скарбу, поглянемо на карту (див. додаток). А допоможуть нам веселі малята, які підуть разом з нами стежиною знань. (Хлопчика І дівчинку, зроблених з паперу, вчитель переставляє під час уроку на різні пункти маршрутної карти.)

Це наші друзі — дошкільнята, Які все-все хотіли б знати, І мови рідної навчатись, І рідним словом милуватись.

—  Пригадайте, яка частина мови називається іменником.

—  На які дві групи поділяються іменники за питаннями?

—   Які іменники пишуться з великої літери, а які — з малої?

Поетична хвилинка.

Ми наближаємось до мосту, що любить вірші й каліграфічне письмо. (Двоє учнів, що підготувалися заздалегідь, читають вірші про маму.)

Каліграфічна хвилинка.

Мама ненька матуся

—   Як ми можемо назвати ці слова?

—   Доберіть до кожного з них споріднені.

—    Утворіть словосполучення.

—   Закінчіть речення:

Хто щиро любить матір, той...

Побудова асоціативного куща.

Немовля — дитина — учень.

—  Як ви розумієте цей ланцюжок іменників?

—   Побудуйте навколо цих слів асоціативний кущ з іменників, які можна
замінити словом вона, використовуючи сюжетні малюнки.

(Мати, бабуся, вихователька, вчителька тощо.)

Творче списування.

— Складіть прислів'я.

—  Ми пройшли мостом, що любить вірші й каліграфічне письмо, І опинилися в урвищі, в якому лежать розкидані прислів'я.

На сонці тепло,       як земля людей.

У кого ненька,        а дитя матері.

Мати годує дітей,   а біля матері добре,

Птах радіє весні,    у того й сорочка біленька.

—   Назвіть іменники — назви Істот і неістот.        .

—   Від слів біленька та радіє утворіть споріднені іменники.

Загадкова драбина.

—  Відгадайте загадки, запишіть відгадки у стовпчик.

• Хто наткав полотна Аж від лісу до вікна?
Й вихваляється, сміється:

—  Отака ширина! (Зима.)

• Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає. (Сонце.)

• Зроду-віку рук не має, а узори вишиває. (Мороз.)

• Впаде з неба — не розіб'ється, Впаде у воду — розпливеться. (Сніг.)

• Червоні коромисла через річку повисли. (Веселко.)

—  Напроти кожного іменника запишіть, яким словом його можна замінити (він, вона, воно).

Зима — вона. Сонце — воно. Мороз — він. Сніг — він, Веселка — вона.

IV. Робота над новим матеріалом. Пояснення вчителя.

— Загадковою драбиною ми разом з малятами спустилися й опинилися на триколірній галявині, на якій розкидані іменники трьох родів. Складання таблиці з учнями.

Рід іменників

Чоловічий (ній, він)	Жіночий (моя, вона)	Середній (моє, воно,)

Опрацювання правила.

Робота в парах.

—  Поставте один одному запитання за змістом правила.
Гра із сигнальними картками «Якого роду?».

Учитель називає Іменник, а учні за допомогою сигнальної картки показують, якого він роду.

Олень, Роман, учень, Галя, робітниця, теля, молоко, дошка, доярка, диктант, кінь, гусок, дерево, жито, межа, дощ, сестра, радість, сум, серце, книжка, сонце.

Фізкультхвилинка.

Хоч нелегке шкільне життя,

Та все ж веселе і цікаве,

Важких багато є тут справ,

Але ж є й ігри, і забави.

—  На жаль, ми опинилися на перині проспаної зарядки. Щоб вирватись з неї, виконаємо кілька вправ.

Вище руки підніміть, В різні боки розведіть, У долоні ще плесніть: Раз, два, два, раз... За роботу! Все гаразд!

V. Первинне закріплення.      

Диференційоване навчання.

— Знахабніла Двійка вирішила прийти до нашого класу, але якщо ми
виконаємо її завдання, то зможемо без втрат проминути її печеру.

Самостійна робота з планшетками.

— Визначте рід іменників електрика, радіо. Перший етап диференціації,
Учні, які виконують завдання / варіанта, виписують із орфографічних

словників по 2 іменники кожного роду. З одним іменником складають І записують у зошити речення.

Додаткове завдання: розгадати ребус, визначити рід слова-від гадки.

Учні ІІ варіанта працюють з учителем над виконанням вправи 50.

Перевірка завдання І варіанта.

Робота з планшетками.

— Запишіть у зошити зайве слово, визначте його рід:

дощ, ліс, сніг, зима, зайчик, Другий етап диференціації.

І варіант (групова робота.)

— Створіть чарівний віночок для мами. Визначте рід записаних слів.

                                   

    Бджілка

         Голубка                                                 Квіточка

     Сонечко                                                      Ластівка

       

             Зозуленька                                Пташка

                                   Промінчик

ІІ варіант

—                        Спишіть прислів'я, підкресліть іменники, визначте їх рід.

• Всяка пташка своє гніздо знає

• У дитини заболить пальчик, а в матері - серце.

ІІІ варіант

VI. Підсумок уроку.

—  Отже, ми зуміли обминути печеру нахабної Двійки і прямим шляхом дійти до вежі гордої Дванадцятої. Це означає, що ми знайшли скарб. Але що це за скарб, нам ще треба відгадати.

Всвітівсвпо чинаєтьсязмами.

—   Доведіть правильність розшифрованого твердження,

—   Яких родів бувають іменники?

—   Як їх визначити?

Домашнє завдання (диференційоване):

І варіант — записати колискову пісню, підкреслити в ній іменники, визначити їх рід;

ІІ варіант — виписати з художнього тексту по 5 іменників різного роду, скласти з двома із них речення;

ІІІ варіант — виконати вправу 51.

Додаток

                                      

                                                УРОК 7

Тема: Вправи та відзначення роду іменників.

Спостереження за родовими закінченнями іменників

Мета: закріпити знання дітей про роди іменників, уміння визначати рід іменників на основі диференційованого підходу; вчити розпізнавати рід за родовими закінченнями; формувати вміння складати власні висловлювання, міркування; удосконалювати навички аудіювання та письма; розвивати вміння аналізувати, синтезувати, висловлювати думку в логічній послідовності; розширити уявлення учнів про традиції й звичаї українського народу, його символи та обереги.

Обпадання: схематичні будиночки; картки зі словами; схеми речень;

сюжетні Ілюстрації; планшетки; м'ячик; зображення корабликів зі словами для Ігрової вправи.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Робота в парі біля    дошки.

— Розселіть Іменники (записані на картках) у відповідні будиночки.

Гра з м'ячиком.

Той учень, кому вчитель кидає м'яч, відповідає на поставлене запитання.

—    Яку частину мови ми вивчаємо?

—    Що означають іменники?

—     На які питання відповідають?

—  На які питання відповідають назви істот?

—   На які питання відповідають назви неістот?

—  Які Іменники пишуться з великої літери?

—  Яких родів бувають Іменники?

—   Які Іменники відносяться до жіночого роду?

—   До чоловічого роду?

—   До середнього роду?

Перевірка виконання завдання біля дошки.

Працює друга пара дітей — контролери. Підсумок перевірки завдання в парах:

Слова гарно розселили.

Похвалю вас — заслужили.

На місця хутчіш сідайте

 І малюнки розглядайте.

Нумо речення складати

Та у зошити писати!

Ну а потім (ось зразок)

Поясніть цих слів зв'язок.

Самостійна робота.

— Складіть речення за малюнками та схемами.

І ряд

ІІ ряд

ІІІ ряд

Зв 'язок слів у реченні (зразок)

 Рушники прикрашають оселю.

Рушники (що роблять?) прикрашають.

Прикрашають (що?) оселю.

Перевірка виконаного завдання.

III. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.

Словниковий диктант

Вітчизна, веселка, жайворонок, криниця, вулиця, багатий, лимон.

—   Знайдіть І підкресліть зайве слово.

—   Що об'єднує всі ці слова?

—   Поставте наголос у словах.

—   Виділіть закінчення.

—   Прочитайте Іменники чоловічого роду. Які в них закінчення?

—   Які закінчення мають іменники середнього роду?

—   Які закінчення в Іменників жіночого роду?

Самостійна робота в групах.

Вибір консультантів. Робота з планшетками.

—    Запишіть відгадки до загадок. Визначте їх рід.

• Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.
(Письмо.)

• Б'ється, стука молоток, поправляє нам садок.
(Дятел.)

Перший етап диференціації.

І варіант — учні самостійно працюють над завданням вправи 52.

ІІ варіант — учні працюють із консультантами. Із вправи 52 виписують виділені Іменники, визначають їх рід.

Фізкультхвилинка.

Другий етап диференціації.

І варіант (з учнями-консультантами) — творче завдання.

—   Складіть текст-міркування за зачином: «Хліб і рушник — одвічні людські символи...»

ІІ варіант — ті учні, яким надавалась допомога, виконують вправу 53

самостійно.

Перевірка виконання всіх завдань.

Каліграфічна хвилинка.

П п пш ше єн ни иц ця пшениця

—   Охарактеризуйте звук, який позначає ця буква.

—   Проаналізуйте з'єднання.

—   Поділіть слово на склади, визначте наголошений склад.

—   Яку орфограму слід пояснити?

—   Доберіть спільнокореневі слова.

—  Утворіть словосполучення.

—   Введіть його в речення.

—   Запишіть під диктовку прислів'я. Поясніть його значення.

Пшениця колоситься — життя веселиться.

—    Виділіть закінчення Іменників. Визначте їх рід.

—    Зробіть звуко-буквений аналіз іменника пшениця.

Робота над текстом «Пшеничний колосок» (вправа 55).

1.  Читання мовчки.

2.  Виразне читання вголос. Правильне інтонування речень.

3.  Визначення головної думки тексту.

Тестове завдання за текстом.

Де служить Максим?

а) біля самих гір;
     6) біля самого моря.

Що попросив брат Серпика?

а) зірвати колосок;

б) зірвати травинку.

— Що написав хлопчик?

а) «Я зірвав колосок у полі за селом»;

б) «Я зірвав колосок на ниві, що починається за нашою хатою».

Самостійна робота.

І варіант — виписати перші три виділені іменники, визначити їх рід, виділити закінч

ІІ варіант — виписати останні три виділені іменники, визначити їх рід та виділити закінчення.

Перевірна самостійної роботи.

IV. Підсумок уроку.

—   Складіть павутинку слів до іменника колосок, Визначте рід іменників.

Ігрова вправа.

На дошці намальовано прямокутники — «порти» із позначенням категорій іменника.

— Який кораблик попливе далі? (Зі словом «школа».) — Чому? (Бо це іменник жіночого роду, що є назвою неістоти.)

Домашнє завдання (диференційоване):

І варіант і консультанти — записати дві загадки, визначити рід іменників-відгадок.

 ІІ варіант — виконати вправу 56.

УРОК 8

Тема: Змінювання іменників за числами. Спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або у множині.

Мета: сформувати в учнів уявлення про граматичну категорію числа; навчити змінювати Іменники за числами і правильно вживати числові форми у мовленні; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати мовні явища; спостерігати за красою природи взимку І добирати слова поетичної мови для передачі цієї краси; удосконалювати навички каліграфічного, грамотного письма; виховувати любов до рідної природи.

Обладнання: таблиці «Іменники в однині», «Іменники у множині»; фотозображення зимового лісу, зображення птахів — зимових гостей; іграшковий мікрофон, аудіо запис музики із циклу П.Чайковського «Пори року».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

І варіант

—    Прочитайте загадки, які ви виписали, виконуючи домашнє завдання, а учні II варіанта спробують відгадати їх.

ІІ варіант

—    Прочитайте відгадки до загадок, визначте їх рід.

III. Мотивація навчальної діяльності.

—   На сьогоднішньому уроці ми не лише повторимо вивчене та доповнимо свої знання, а й завітаємо в гості до однієї з пір року. Відгадайте, до якої, У цьому вам допоможе віршик.

Поетичне хвтїшдаг.

Під музику П.Чайковського «Пори року» вчитель декламує вірш Якуба Коласа «Зима»:

Надійшли морози, ріки закували. Пухова перина очі убирає, біла скатертина — ні кінця, ні краю. Під серпанком білим трава і листочки, річка оніміла, не дзюрчать струмочки. Омертвілі лози ледь гіллям хитають, а в полях морози та вітри гуляють.

—   Уявімо, що ми потрапили в засніжений ліс. Доповніть речення: Учні пішли до лісу, щоб... Язсшшш каліграфії.

Запишіть склади:
зо ре бе со сна на я ли

—     Утворіть із цих складів слова, запишіть їх: береза сосна ялина

—      Запишіть під диктовку прислів'я.

Ліс — не школа, а всіх навчає.

—   А чи справді ліс навчає? Чого?

(Діти висловлюють свої думки.)

Визначте рід іменників.
Злпплл-ґлшшяшї Зиюпант.

Надворі січень. Усе довкола побіліло. А яке гарне деревце горобини! Червоногруді снігурі обсипали його І ласують ягідками. Ці птахи — наші гості. Разом з ними прилітають шишкарі, омелюхи. Діти, поставте* годівнички і підгодовуйте пташок.

1.  Прочитайте текст,

—   Яка його тема, мета?

—  Знайдіть І поясніть орфограми,

— Знайдіть окличне речення; спонукальне.

—  До четвертого речення поставте питання.

—   Знайдіть слова із префіксами.

—    Знайдіть іменники середнього роду.

2.  Запис тексту під диктовку.

3.  Самоперевірка.

Побудова діалогу на тему «Підгодовування пташок узимку».

IV. Повідомлення теми й мети уроку.

—    Тему уроку ви дізнаєтесь із мого побажання:

Я хочу, малята, усім побажати

Вам лиха ніколи є житті не зазнати.

Якщо й доведеться — нехай лиш одне,

Вас он як багато, воно вас мине.

А щастя й добра нехай буде багато,

Хай з вами прямують від школи до хати,

3 собою несуть вони радість і сміх.

Хай буде багато, щоб стало на всіх!

Отже, ми сьогодні вивчатимемо числа іменників: однину і множину; будемо вчитися визначати число.

V. Вивчення нового матеріалу.

— Випишіть із тексту диктанту назви птахів у стовпчик.
     Снігурі

Шишкарі

Омелюхи

—   На яке питання відповідають виписані слова? (Хто?)

—   Скільки предметів вони означають? (Багато.)

—    Отже, ці іменники вжиті у множині.

—    А тепер поставте ці іменники у форму однини і запишіть у другу колонку.

—    Отже, іменники, яке ви утворили, вжиті в однині.

Робота з підручником. Опрацювавши правила

—  Доповніть правило прикладами із записаною тексту.

Фізкультхвилинка.

І етап диференціації

І варіант (за вибором)

—    Опрацюйте самостійно перший стовпчик вправи 59.

—    Змініть іменники за зразком. Спишіть, вставляючи пропущені літери.
Позначте закінчення. Складіть речення з однією парою слів.

ІІ варіант

—   Давайте колективно опрацюємо другий стовпчик вправи. Складемо і
запишемо речення. Перевірка завдання! варіанта.

ІІ етап диференціації

Вправа 60

Робота в парах (перший стовпчик) — 3 пари. / варіант — самостійна робота.

—   Опрацюйте слова з другого стовпчика. Позначте наголоси. За потреби
звертайтеся до орфографічного словника,

ІІ варіант — колективна робота,

—    Давайте разом запишемо їх у множині, позначимо наголоси у словах.
Складемо і запишемо речення.

Перевірка всіх завдань.

Ш етап диференціації.

І варіант — завдання рими-жартівниці.

— Перший і останній рядок вірша стоять на своєму місці, а інші переплуталися, і вам треба поставити їх на місця:

(1)Я ладнаю годівнички

(2)Прилітайте, друзі милі,

(3)Для горобчика й синички,

(4)Крихт насиплю І пшонця.

(5)Для малого снігурця

(6)Не лякайтесь заметілі!

Підкресліть іменники в однині — однією рискою, а в множині — двома.
ІІ варіант

Складіть правильно деформовані речення.
     • До, прилетіла, нашого, синичка, вікна.

 • Діти, годівничку, у, насіння, насипали, та, хліба, крихти.

—   Підкресліть іменники, визначте їх рід.
Перевірка завдань.

—   В якого іменника важко було визначити число?
Спостереження за іменниками, які можуть вживатися тільки в

однині або тільки в множині (за таблицями).

Жарт-загадка «Допоможи визначити число іменника». Дитина в множині

— Скажи іменник людина у множині, Васильку, — про­сить вчителька.

—  Люди. — відповідає Васько.

—   А як буде у множині дитина!

—   Близнята.

Чи погоджуєтеся ви Із відповіддю Василька?

—   Чому?

VI. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Валіза».

Домашнє завдання (диференційоване):

І варіант — виконати вправу 61 на о 28;ІІ варіант — виконати вправу 63 на с.29.

                                              УРОК 9

Тема: Прийменники і закінчення як засоби вираження зв'язку між словами з реченні. Роль прийменників у реченні

Мета: забезпечити засвоєння учнями різних способів зв'язку між словами в словосполученнях І реченнях, дати уявлення про роль прийменників у реченні; сформувати вміння відповідати на поставлені запитання, переказувати текст, уникаючи повторень; удосконалювати навички грамотного письма; розвивати вміння аналізувати, висловлювати думки в логічній послідовності; удосконалювати креативні уміння та навички роботи з алгоритмом; розширити уявлення дітей про давні традиції та звичаї вшанування хліба; виховувати любов та повагу до хліба і людської праці.

Обладнання: вишитий рушник, хліб; Ілюстрації з теми; алгоритм аналізу іменника; тлумачний словник; картки з диференційованими завданнями.

Тип уроку: нестандартний.

Форма проведення: урок-мандрівка.

ХІД УРОКУ

ІОрганізація класу.

Вступне слово вчителя.

—  Урок у нас сьогодні незвичайний. Ми вирушимо в захопливу мандрівку до країни граматики та давніх традицій нашого народу. А поведуть нас туди матінка — рідна мова й батечко-хліб. Але спочатку нап'ємося водиці із чистого джерела народної мудрості — відгадаємо загадку.

II. Актуалізація опорних знань учнів. Відгадування загадки.

Він і чорний, він і білий,

І завжди він загорілий.

Як до сталу ми йдемо,

То без нього не їмо.

—     Назвіть слово-відгадку. Охарактеризуйте його в такому порядку.

—     На яке питання відповідає?

—     Яка частина мови?

—    Власна чи загальна назва?

—    Назва істоти чи неістоти?

—    Якого роду?

—   В якому числі вжите?

Створення «павутинки» слів до іменника «хліб»                                                              У якому числі ви дібрали іменники?

—    А тепер поставте їх у формі множини

—   Які слова не вдалося змінити? Чому?

—   Які ще слова в українській мові вживаються тільки у множині?

—  Зараз ми каліграфічне гарно напишемо слово хліб. Але спочатку давайте пригадаємо, як пишуться велика і мала букви X

—    А тепер зверніть увагу на з'єднання хл, лі, іб.

—     Запишіть каліграфічне букву, з'єднання та слово.

—   Доберіть споріднені слова (хлі6ина,хлі6оро6,хлібчик).

—   Діти, перед вами на столі лежить батечко-хліб, який супроводжує нас у дорозі. Ось він — гарний, запашний. З ним зустрічають новонароджених і проводжають в останню путь померлих. Із хлібом ідуть і на родини, й на поминальний обід. Жодне весілля не обходиться без коровая.

—   Знайдіть у тлумачному словнику пояснення слова   коровай (працює одна поре дітей).

—    На чому лежить наш батечко-хліб?

—    А чому саме на рушнику, як ви гадаєте?

—   Справді, хлібом-сіллю на вишитому рушнику завжди зустрічають гостей у нас в Україні. Такий давній звичай нашого народу.

Зачитування із тлумачного словника пояснення значення слова коровай.

Робота над прислів'ями та приказками про хліб.

—   Які прислів'я та приказки про хліб ви приготували? (Дві пари учнів
отримали завдання заздалегідь.)

—   Учні і варіанта нехай спробують запам'ятати із приспівів та приказок
якнайбільше Іменників, вжитих в однині, а учні II варіанта — у множині.

Письмо з пам'яті.

Хліб не зайчик з лісу носить — Брат мій сіє, тато косить. Хліборобом хочу стати, Як мій брат І як мій тато. Прибіжить із лісу зайчик — Сам подам йому окрайчик.

—                       

Прочитайте віршика відповідно до умовних позначок:

звичайний                      сумний                        радісний

  вираз обличчя                 вираз обличчя                     вираз обличчя

—    Знайдіть у вірші іменники.

—    Знайдіть спільнокореневі слова.

—    До іменника хліб доберіть форми слова.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

—    Сьогодні ми з вами навчимося змінювати іменники за питаннями та
пов'язувати їх із різними словами.

IV. Засвоєння нових знань. Робота з підручником.

Виконання у класі вправи 67.

Діти виписують різні форми іменника хліб разом зі словами, з якими він пов'язаний. Визначають у словах закінчення.

Зустрічаємо (чим?) хлібом. До окрайчика (чого?) хліба. Дякуємо (за що?) за хліб.

Опрацювання правила на с. 32.

Фізкультхвилинка

«Печу, печу хлібчик»

Завдання на у вагу

Вірш-переплутанка.

В хату з магазину

Я приніс торбину,

А торбина дуже свіжа,

Зараз я її розріжу.

Дам я мамі й татові,

І малому братові.

Дідові й бабусі,

І сестрі Катрусі.

Завдання-жарт

—   В іменнику, що означає один із видів пшеничного хліба, букву «у» замініть на букву «і». Дістанете Іменник, що означає назву лісового звірятка. (Булка — білка.)

              Робота над текстом про білку (вправа 68).

1.  Прочитайте текст мовчки.

2.  Прочитайте текст виразно вголос. Правильно інтонуйте речення.

3.  Перекажіть його, уникаючи повторень.

4.  За зразком попередньої вправи випишіть іменник білка разом із
пов'язаними з ним словами.

І варіант (за вибором) — самостійно.

ІІ варіант (діти з труднощами у навчанні) — під керівництвом учителя.

5. Самоперевірка.

V. Робота над усвідомленням теоретичного матеріалу.
Повідомлення краєзнавця (один учень).

Колись гордістю оселі була піч. Ставив її найкращий майстру селі. Якщо вогонь у печі яскраво горить — буде щастя в новій хаті, а як дим іде на хату — жди біди. Піч була як друга мати. її любили, дбали про неї, мастили, білили, розмальовували, прикрашали.

Хліб пекли у спеціально відведені дні — середу чи п'ятницю. Тоді він особливо вдавався. У хаті в цей час має бути тихо, мирно, Інакше хліб не вдасться.

Диференційовані завдання (за вибором).

I   варіант

— Спишіть вірша, розкриваючи дужки, І вставте пропущені прийменники:
Честь І слава (хлібороб). Що живуть... (моє село)! (Хлібороб) (хліб) нам

роблять, Знайте й ви про це, малі. (М.Познанська)

II варіант

—                        Складіть І запишіть речення, змінивши, де це потрібно, іменники. Усно поставте до них питання.

Життя, хліб, трудівник, село, місто, давав. Перевірка виконаних завдань.

Усний твір-мініатюра.

—  Чи не бажаєте скласти твір-мініатюру за приказкою; «Не кидай хліба — він святий»?

Розповідь учителя.

—   Ще, діти, хочу, аби ви запам'ятали: гріх казати на хліб, що він поганий. Поганого хліба немає, є лише невмілі руки, які невдало випекли його. У таких випадках кажуть: невипечений, глевкий, сирий, перепечений. (Ці слова записані на плакаті.)

VI. Підсумок уроку.

    Наша мандріка завершилась. Про що ви дізналися, мандруючи?

—      За допомогою чого пов'язуються між собою слова в реченні?

—     Які питання ми ставимо до іменників, що є назвами істот?

—      Які питання ставимо до всіх інших іменників?

—      А іще про що ви дізналися?

—     Так, ми дізналися про те, як наш народ шанує хліб, як береже його. Ви повинні знати і продовжувати ці святі традиції нашого народу.

Домашнє завдання (диференційоване); І варіант — виконати вправу 70 на с. 32; ІІ варіант — виконати вправу 69 (2) на с. 32.

УРОК 10

Тема: Закріплення знань про синтаксичну роль прийменників І закінчень

Мета: закріпити знання учнів про синтаксичну роль прийменників і закінчень, уміння встановлювати зв'язок між словами в реченні за допомогою прийменників і закінчень; розвивати навички аналізу і синтезу, вміння робити висновки; удосконалювати вміння та навички роботи з алгоритмами; виховувати інтерес до вивчення української мови засобами мовної гри.

Обладнання: таблиці-алгоритми роботи над реченням та аналізу іменника; планшетки, сигнальні картки; індивідуальні картки з диференційованими завданнями; сюжетна картинка «Підгодовування птахів узимку»; тлумачний словник; словник синонімів.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

ХІД У РОКУ

I.    Організація класу.

II.    Мотивація навчальної діяльності. «Каруселі» з Іменників

Зірки на небі, а риба у воді; риба уводі, а жито в полі; жито в полі, а сосна в лісі; сосна в лісі, а книга на парті тощо.

—   За допомогою чого пов'язали іменники в словосполучення?

Каліграфічна хвилинка

—     Запишіть каліграфічне прийменники: у в на до над під перед при через

—     Складіть і запишіть речення з одним із прийменників (на вибір).

—   Розберіть речення за алгоритмом (таблиця). Алгоритм роботи над реченням.

1.  Прочитайте речення.

2.  Визначте тип речення за метою висловлювання.

3.  З'ясуйте, яке це речення за інтонацією:

4.  Визначте головні члени речення. Підкресліть їх.

5.  Якими частинами мови вони виражені? Поставте до них запитання.

6.  Визначте другорядні члени речення.

7.  Поставте до них запитання. Визначте частини мови.

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань про іменник.
Творче списування.

—   Розкрийте дужки, поставте Іменники у правильній числовій формі.

• Прозоре повітря іскриться крижаними (уламок).

• Місяць срібним (ріжок) зачепився за верхівку старої верби.

• Біліють проти місяця (хата).

• Жовтими вогнями світяться (вікно).
Робота над текстом.

—     Знайдіть слова і словосполучення, вжиті в переносному значенні.

—   Підкресліть прийменник з іменником. Усно поставте питання до іменника.

—    Знайдіть у тлумачному словнику пояснення слова «уламок» (одна пара дітей), у словнику синонімів — синоніми до слова «крига» (друга пара).

Робота над реченнями за алгоритмом (варіант - 3-те речення; ІІ

варіант — 4-те речення. Висновок.

—  Якими членами речення можуть бути іменники? Доведіть.
Опрацювання правила на с. 34.

Фізкультхвилинка.

Вправа «Пальчики».

Діти кладуть свою руку на шаблон руки. Постукують пучками пальців по шаблону, не відриваючи від нього кисті, у такт промовляють:

—   Є у нас молоток, забиває цвяшок!
Самостійна робота з планшетками.

—    Із поданих слів утворіть І запишіть словосполучення. Виділіть закінчення іменника, підкресліть прийменник.

Стояти, дорога.

І етап диференціації

I   варіант

— Спишіть речення, розкриваючи дужки. Запишіть у дужках питання до
Іменників.

З (дуб) зірвався листочок. Берізки закивали своїми (віти). Додаткове завдання — гра «Зоряний час».

—      Утворіть нові слова із букв слова розповідати.

II варіант

Учні працюють разом з учителем над вправою 77 (один учень працює біля дошки).

Із поданих пар слів складають словосполучення, добираючи потрібні прийменники.

Перевірка виконання завдання І варіанта.

Самостійна робота з планшетками.

—    Складіть зі слів речення. За потреби додайте прийменник.
Берізка, узлісся, вибігла.

II етап диференціації.

Творча робота

І варіант

—     Складіть кілька пов'язаних за змістом речень за картинкою
«Підгодовування птахів узимку».

ІІ варіант

—     Запишіть іменники в правильній формі. У дужках поставте до них
питання. Підкресліть головні члени речення.

• Лелеки поважно кружляють (село).

• Прилетіла (галявина) синичка. ІІІ варіант

Учні під керівництвом учителя виконують вправу 79. Вставляють пропущені прийменники І записують два речення.

Перевірка виконання завдань І та II варіантів.

—  Чи могли ми обійтися в реченнях без прийменників? Чому?
Перевірка додаткового завдання.

Самостійна робота.

 І варіант — вправа 78 (речення 1 —3).

ІІ варіант — вправа 78 (речення 4—б).

Перевірка самостійної роботи.

Робота в парах.

Аналіз іменників сонце (І в.) і садок (II в.) за схемою. Схема аналізу

1.  Аналізоване слово.

2.  На яке питання відповідає?

3.  Яка це частина мови?

4.  Власна чи загальна назва?

5.  Назва істоти чи неістоти?

6.  Рід.

7. Число.

8. 3 якими словами в реченні пов'язане? 9. Яким є членом речення?

IV. Підсумок уроку. Робота в парах.

—   Поставте один одному запитання з теми «Іменник».
Домашнє завдання (диференційоване):

І варіант — скласти кілька речень, пов'язаних за змістом, використовуючи Іменники з таблиці на с. 37;

ІІ варіант — виконати вправу 81, встановити зв'язок між словами першого речення;

ІІІ варіант — виконати вправу 81.

УРОК 11

Тема: Перевірка мовних знань і вмінь з теми «Іменник»

Мета: перевірити знання, вміння та навички учнів знаходити іменники серед Інших слів, розрізняти загальні й власні Іменники, визначати рід, число Іменника; активізувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення, орфографічну пильність, чуття мови, аналітико-синтетичні вміння; виховувати самостійність, цілеспрямованість.

Тип уроку: урок перевірки І контролю.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

III. Основна частина уроку — тестування. Інструктаж
учителя.

I   варіант

1. Визначте групу слів, що є іменниками:

а) новий, біла, кам'яна;

б) ялинка, вітер, небо;

в) дивлюся, розумієш, виписати,

2. Доберіть по два іменники і запишіть. Назви рослин: пшениця,...
Назви явищ природи: грім,...

3. Доберіть споріднені слова з різних частин мови. Що? Хто? Який?    

Зимувати —

Лікувати —

4. Визначте рід іменників: Ткаля, будинок, піч, здоров'я.

5. Прочитайте текст. Підкресліть власні Іменники. Народилася письменниця Олена Пчілка в місті Гадячі на Полтавщині в сім'ї Петра Драгоманова. Для дітей вона створила книжку під назвою «Українським дітям», збірки віршованих творів «Думки-мережанки», «Співаночки», видавала журнали «Молода Україна» і «Рідний край».

6. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому фанатичну основу. Ось, над, калина, ріка, віти, стелить, золоті.

II варіант

1. Іменник — це частина мови, яка означає: а) ознаку предмета;
6) дію предмета; в) назву предмета.

2. Доберіть по два іменники і запишіть. Почуття: сум,...
Назви людей за родом занять: художник,...

3. До іменників, котрі відповідають на питання «хто?», добери
спільнокореневі, які відповідають на питання «що?»,

Друг —... Працівник —... Читач —...

4. Прочитайте вірш. Підкресліть іменники І визначте в них число.
     Ми знаєм — ці пахучі ниви,

І річка, і ставок, і гай,

І ті міста, і тихі села —

Це все, це все наш рідний край,

(Р.Завадович)

5. Прочитайте текст. Підкресліть загальні іменники. Павлик та Андрійко
поїхали до брата Миколи в село

Вишневе. Через річку Расаву вони гнали на луг корову Красулю. З хлопцями завжди був песик Пушок. Увечері внуків зустрічала бабуся.

6. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому граматичну основу.
Під, їжачок, береза, сінце, стіжок, наносив.

IV. Підсумок уроку.